важчезний
ВАЖЧЕ́ЗНИЙ, а, е, розм., рідко.
Надзвичайно важкий; потужний, сильний.
Німецьких батарей важчезна канонада за Родаковим десь гриміла віддалік (М. Бажан);
Він схопив камінь, такий важчезний, що інший чоловік, хай би навіть молодший, і обома руками його б не підважив (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)