1. Словник української мови у 20 томах

важчезний

ВАЖЧЕ́ЗНИЙ, а, е, розм., рідко.

Надзвичайно важкий; потужний, сильний.

Німецьких батарей важчезна канонада за Родаковим десь гриміла віддалік (М. Бажан);

Він схопив камінь, такий важчезний, що інший чоловік, хай би навіть молодший, і обома руками його б не підважив (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важчезний — важче́зний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. важчезний — ВАЖЧЕ́ЗНИЙ, а, е, рідко. Надзвичайно важкий, потужний, сильний. Німецьких батарей важчезна канонада за Родаковим десь гриміла віддалік (Бажан, І, 1946, 268). Словник української мови в 11 томах