1. Словник української мови в 11 томах

важчезний

ВАЖЧЕ́ЗНИЙ, а, е, рідко. Надзвичайно важкий, потужний, сильний.

Німецьких батарей важчезна канонада за Родаковим десь гриміла віддалік (Бажан, І, 1946, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важчезний — важче́зний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. важчезний — ВАЖЧЕ́ЗНИЙ, а, е, розм., рідко. Надзвичайно важкий; потужний, сильний. Німецьких батарей важчезна канонада за Родаковим десь гриміла віддалік (М. Бажан); Він схопив камінь, такий важчезний, що інший чоловік, хай би навіть молодший, і обома руками його б не підважив (із журн.). Словник української мови у 20 томах