1. Словник української мови в 11 томах

важче

ВА́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до ва́жко.

Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, ..груди важче дихають… (Коцюб., І, 1955, 232);

Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (Гончар, III, 1959, 126);

// у знач. присудк. сл.

А Павлу все важче і важче учитися (Вовчок, І, 1955, 151);

Бігти навпростець чимдалі було важче (Смолич, І, 1958, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важче — ва́жче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. важче — [важчеи] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. важче — присл. Вищ. ст. до важко. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. важче — ВА́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до ва́жко. Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, .. груди важче дихають... (М. Коцюбинський); Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, забувається важче, ніж перше кохання (О. Гончар); // у знач. Словник української мови у 20 томах
  5. важче — Ва́жче, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)