1. Словник української мови в 11 томах

важчий

ВА́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до важки́й 1-9.

На руці в нього грубий перстень — печатка, від якого рука ще важча (Коцюб., II, 1955, 245);

Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Досв., Вибр., 1959, 63);

Важчим здається Івасеві тихе, люб’язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Мирний, II, 1954, 84);

Його тверда душа трохи сполохалась, але його горе було важче од тієї хвилі (Н.-Лев., II, 1956, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важчий — ва́жчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. важчий — -а, -е. Вищ. ст. до важкий 1-9). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важчий — ВА́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до важки́й 1–9. На руці в нього грубий перстень – печатка, від якого рука ще важча (М. Коцюбинський); Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  4. важчий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  5. важчий — Ва́жчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)