важчий
ВА́ЖЧИЙ, а, е.
Вищ. ст. до важки́й 1–9.
На руці в нього грубий перстень – печатка, від якого рука ще важча (М. Коцюбинський);
Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Олесь Досвітній);
Його тверда душа трохи сполохалась, але його горе було важче од тієї хвилі (І. Нечуй-Левицький);
Важчим здається Івасеві тихе, люб'язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)