важчий
ВА́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до важки́й 1-9.
На руці в нього грубий перстень — печатка, від якого рука ще важча (Коцюб., II, 1955, 245);
Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Досв., Вибр., 1959, 63);
Важчим здається Івасеві тихе, люб’язне материне слово, ніж суворе та грубе батькове (Мирний, II, 1954, 84);
Його тверда душа трохи сполохалась, але його горе було важче од тієї хвилі (Н.-Лев., II, 1956, 234).
Словник української мови (СУМ-11)