вайкати —
ВА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що о́йкати. Він [чоловік] руками й ногами боронився, трепався [тріпався], вайкав і кричав, мов мала дитина (І. Франко); – Слухайте, хлопці, говоріть тихіше і не вайкайте (А. Чайковський).
Словник української мови у 20 томах