вайкати

ВА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що о́йкати.

Він [чоловік] руками й ногами боронився, трепався [тріпався], вайкав і кричав, мов мала дитина (І. Франко);

– Слухайте, хлопці, говоріть тихіше і не вайкайте (А. Чайковський).

Значення в інших словниках

1. вайкати — ва́йкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вайкати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
3. вайкати — Вайкати, -каю, -єш гл. Сѣтовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.  Словник української мови Грінченка