Словник української мови у 20 томах

вайкіт

ВА́ЙКІТ, коту, ч., розм.

Те саме, що о́йкання.

Зчинився такий писк та вайкіт, немов ціла бориславська кітловина западається під землю (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вайкіт — -коту, ч., зах. Шум, гамір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вайкіт — див. сварка  Словник синонімів Вусика
  3. вайкіт — Вайкіт, -коту м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.  Словник української мови Грінченка