вайкати
ВА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що о́йкати.
Він [чоловік] руками й ногами боронився, трепався [тріпався], вайкав і кричав, мов мала дитина (І. Франко);
– Слухайте, хлопці, говоріть тихіше і не вайкайте (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me