вайкати
Вайкати, -каю, -єш
гл. Сѣтовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вайкати — ва́йкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вайкати — ВА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що о́йкати. Він [чоловік] руками й ногами боронився, трепався [тріпався], вайкав і кричав, мов мала дитина (І. Франко); – Слухайте, хлопці, говоріть тихіше і не вайкайте (А. Чайковський). Словник української мови у 20 томах
- вайкати — див. кричати Словник синонімів Вусика