валочок

вало́чок 1

іменник чоловічого роду

від вал 1

вало́чок 2

іменник чоловічого роду

від вал 2

Значення в інших словниках

1. валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. – Он бачите отой валочок соломи на шляху? (І. Багмут); Розкачати тісто у валочок і порізати на пальчики (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Яновський). ВАЛО́ЧОК², чка...  Словник української мови у 20 томах
2. валочок — ВАЛО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до вало́к¹. — Он бачите отой валочок соломи на шляху? (Багмут, Опов., 1959, 88); *У порівн. Піна осіла на берег валочком білявим (Ю. Янов., V, 1959, 24). ВАЛО́ЧОК², чка, ч., техн. Зменш.-пестл. до вало́к⁴.  Словник української мови в 11 томах
3. валочок — Валочок, -чка м. ум. отъ валок.  Словник української мови Грінченка