валяка

валя́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

ледар

розм.

Значення в інших словниках

1. валяка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що ледар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. валяка — ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
3. валяка — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
4. валяка — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм.  Словник синонімів української мови
5. валяка — ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Барв., Опов.., 1902, 500).  Словник української мови в 11 томах
6. валяка — Валяка, -ки об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.  Словник української мови Грінченка