Значення в інших словниках
-
валяка —
валя́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота ледар розм.
Орфографічний словник української мови
-
валяка —
-и, ч. і ж., розм. Те саме, що ледар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
валяка —
ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
валяка —
ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм.
Словник синонімів української мови
-
валяка —
ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Барв., Опов.., 1902, 500).
Словник української мови в 11 томах
-
валяка —
Валяка, -ки об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.
Словник української мови Грінченка