варіація

варіа́ція

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. варіація — -ї, ж. 1》 Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. 2》 Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу. || мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. варіація — ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна другорядних елементів, частковостей чого-небудь при збереженні основного змісту, задуму; варіант. І я хотів би, коли прийде і мій день, так само всміхнутися своїй смерті, як зараз мимоволі всміхаюся гомінливому...  Словник української мови у 20 томах
3. варіація — варіа́ція (від лат. variatio – зміна) 1. Видозміна музичної теми, мелодії або її супроводу. 2. В 6алеті – невеликий сольний класичний танець, звичайно технічно складний. 3. біол. Таксономічна категорія (див. варієтет). 4. Основне поняття варіаційного числення. Див. також варіанта.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. варіація — Математичне поняття в ділянці комбінаторики: 1. в. без повторювань — кожна k-елементна послідовність, утворена з елементів даної n-елементної множини (k≤n), в якій кожний елемент множини може зустрічатися лише раз, їхня кількість дорівнює (n k)k!=n!/(n!...  Універсальний словник-енциклопедія
5. варіація — РІЗНО́ВИД (окремий вид якоїсь загальної категорії, типу, явища тощо), РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ВИДОЗМІ́НА, ВАРІА́НТ, ҐАТУ́НОК, ВАРІА́ЦІЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ (предмет або явище, зміна якого характеризується появою в нього нових ознак...  Словник синонімів української мови
6. варіація — ВАРІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. Він міг щоразу в іншій варіації розповісти про свої наміри, сумніви, вагання (Ле, Міжгір’я, 1953, 75). 2. Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу.  Словник української мови в 11 томах
7. варіація — (лат. — різниця) Один із композиційних засобів, що полягає у видозміненні, різноманітності зв'язків між окремими елементами або багатогранним перетворенням вихідного інваріанта.  Архітектура і монументальне мистецтво