вгадько

вга́дько

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. вгадько — Відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.  Словник синонімів Караванського
2. вгадько — ВГА́ДЬКО див. уга́дько.  Словник української мови у 20 томах
3. вгадько — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).  Словник синонімів української мови