Відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
вгадько —
вга́дько іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вгадько —
ВГА́ДЬКО див. уга́дько.
Словник української мови у 20 томах
вгадько —
ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови