вгадько
Відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгадько — вга́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вгадько — ВГА́ДЬКО див. уга́дько. Словник української мови у 20 томах
- вгадько — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови