вгадько
ВГА́ДЬКО див. уга́дько.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгадько — вга́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вгадько — Відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник. Словник синонімів Караванського
- вгадько — ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК (ВГА́ДНИК), РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКО розм., УГА́ДЬКО (ВГА́ДЬКО) розм. Відгадувач думок; Відгадник таємниць. — От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови