Орфографічний словник української мови

вгород

вгоро́д

іменник чоловічого роду

город

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вгород — -у, діал. Город.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вгород — ВГОРО́Д, у, ч., діал. Горо́д. Мати пішла на вгород по буряки (Панас Мирний); Коли вона [жінка] засіває житом нужденний клапоть поля чи порається з картоплею на вгороді, Семен Іванович спокійнісінько лежить на полу (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. вгород — ВГОРО́Д, у, діал. Горо́д. Мати пішла на вгород по буряки (Мирн., IV, 1955, 28).  Словник української мови в 11 томах