Значення в інших словниках
-
вгород —
вгоро́д іменник чоловічого роду город діал.
Орфографічний словник української мови
-
вгород —
ВГОРО́Д, у, ч., діал. Горо́д. Мати пішла на вгород по буряки (Панас Мирний); Коли вона [жінка] засіває житом нужденний клапоть поля чи порається з картоплею на вгороді, Семен Іванович спокійнісінько лежить на полу (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
вгород —
ВГОРО́Д, у, діал. Горо́д. Мати пішла на вгород по буряки (Мирн., IV, 1955, 28).
Словник української мови в 11 томах