Значення в інших словниках
-
вдача —
(про риси, особливості людини) характер, природа, натура, розм. норов.
Словник синонімів Полюги
-
вдача —
вдача – удача Часто ці слова плутають, ставлять не на своєму місці. А їхні значення такі. Вдача – сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин). “У мого батька горда вдача”.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
вдача —
ВДАЧА – УДАЧА Вдача, -і, ор. -ею. Сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин). Варка була дуже бідна, але роботяща, тиха на вдачу, добра й смирна (І.
Літературне слововживання
-
вдача —
Характер, натура, норов, природа, У фр, серце <н. гаряче серце>; З. П. нахил, звичка, риса, прикмета; пор. ТЕМПЕРАМЕНТ.
Словник синонімів Караванського
-
вдача —
[ўдача] -ч'і, ор. -чеийу (характер)
Орфоепічний словник української мови
-
вдача —
-і, ж. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер. || Нахил або звичка до чогось. || Характерна риса поведінки тварини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вдача —
Це див. характер
Словник чужослів Павло Штепа
-
вдача —
ВДА́ЧА, і, ж. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які виявляються в її діях, поведінці; характер. [Князь:] Ну, бачу, горе не зламало ще Твоєї вдачі гордої, Предславо! (І. Франко); Неоднакову вдачу мали [брати].
Словник української мови у 20 томах
-
вдача —
Вдача собача: не брехне, то й не дихне. Про людину, яка обманює на кожному кроці.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
вдача —
ВДА́ЧА (сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці), ХАРА́КТЕР, НАТУ́РА, ДУША́, ПРИРО́ДА, НО́РОВ розм., КРОВ розм., КШТАЛТ заст.
Словник синонімів української мови
-
вдача —
Вда́ча, -чі, -чею; вда́чі, вдач (характер), але уда́ча (пощастило)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вдача —
ВДА́ЧА, і, ж. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; характер. [Князь:] Ну, бачу, горе не зламало ще Твоєї вдачі гордої, Предславо! (Фр.
Словник української мови в 11 томах