вдостачу —
ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), присл., розм. Те саме, що вдо́сталь. Йому на нове хазяйство усього треба, а в батька є того удостачу (Г. Квітка-Основ'яненко); Учасники табору мали змогу відпочити на березі Чорного моря, прийняти сонячні ванни та поплескатися вдостачу в теплій водичці (з Інтернету).
Словник української мови у 20 томах
вдостачу —
див. багато; усмак
Словник синонімів Вусика
вдостачу —
ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал.
Словник синонімів української мови
вдостачу —
ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), присл. Те саме, що вдо́сталь.
Словник української мови в 11 томах