вдостачу
ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), присл., розм.
Те саме, що вдо́сталь.
Йому на нове хазяйство усього треба, а в батька є того удостачу (Г. Квітка-Основ'яненко);
Учасники табору мали змогу відпочити на березі Чорного моря, прийняти сонячні ванни та поплескатися вдостачу в теплій водичці (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)