вдосталь

ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), присл.

Достатньою мірою, у необхідній кількості.

Жирна баранина парувала поруч на дошці, а Горпина різала її, доглядаючи, щоб усім було вдосталь (З. Тулуб);

Хоч була вже середина березня, але надворі добре підмерзало, й нас удосталь забезпечили нарізаними дровами (Б. Антоненко-Давидович);

// ірон. Дуже багато.

В неблизьку пустилися [гості] путь і, вдосталь наковтавшись степової порохняви, витираються тепер хусточками (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вдосталь — вдо́сталь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вдосталь — пр., уволю, вволю, ДОВОЛІ, ДОСХОЧУ, подостатком, удостач.  Словник синонімів Караванського
3. вдосталь — (удосталь), присл. У достатній мірі, в необхідній кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вдосталь — див. достаточно, уволю  Словник чужослів Павло Штепа
5. вдосталь — див. багато; усмак  Словник синонімів Вусика
6. вдосталь — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал.  Словник синонімів української мови
7. вдосталь — Вдо́сталь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вдосталь — ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), присл. У достатній мірі, в необхідній кількості. Удосталь задовольнятимуться потреби всіх верств населення у високоякісних товарах широкого споживання (Програма КПРС, 1961, 81); Жирна баранина парувала поруч на дошці...  Словник української мови в 11 томах