Орфографічний словник української мови

вдягання

вдяга́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вдягання — (удягання), -я, с. Те саме, що одягання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вдягання — ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. Скінчивши своє вдягання, натягнув я фрака й пішов до покоїв (Т. Шевченко); – Візьму [Михайлика] за покоївку .. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. вдягання — див. одяг  Словник синонімів Вусика
  4. вдягання — ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. — Візьму [Михайлика] за покоївку.. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 47).  Словник української мови в 11 томах