Значення в інших словниках
-
вдягання —
вдяга́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вдягання —
ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. Скінчивши своє вдягання, натягнув я фрака й пішов до покоїв (Т. Шевченко); – Візьму [Михайлика] за покоївку .. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (О.
Словник української мови у 20 томах
-
вдягання —
див. одяг
Словник синонімів Вусика
-
вдягання —
ВДЯГА́ННЯ (УДЯГА́ННЯ), я, с. Те саме, що одяга́ння. — Візьму [Михайлика] за покоївку.. Служитиме мені при вдяганні. При купанні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 47).
Словник української мови в 11 томах