Орфографічний словник української мови

великолітній

великолі́тній

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. великолітній — -я, -є. Якому багато років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. великолітній — ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Якому багато років; багаторічний. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Т. Шевченко); // Дорослий (про вік людини). Великолітній недоук.  Словник української мови у 20 томах
  3. великолітній — див. старий  Словник синонімів Вусика
  4. великолітній — ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має багато років. Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться (Шевч., II, 1953, 59).  Словник української мови в 11 томах
  5. великолітній — Великолітній, -я, -є Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436.  Словник української мови Грінченка