великолітній

ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є.

Якому багато років; багаторічний.

Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Т. Шевченко);

// Дорослий (про вік людини).

Великолітній недоук.

Значення в інших словниках

1. великолітній — великолі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. великолітній — -я, -є. Якому багато років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великолітній — див. старий  Словник синонімів Вусика
4. великолітній — ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має багато років. Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться (Шевч., II, 1953, 59).  Словник української мови в 11 томах
5. великолітній — Великолітній, -я, -є Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436.  Словник української мови Грінченка