1. Словник української мови у 20 томах

великолітній

ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є.

Якому багато років; багаторічний.

Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Т. Шевченко);

// Дорослий (про вік людини).

Великолітній недоук.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великолітній — великолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великолітній — -я, -є. Якому багато років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великолітній — див. старий Словник синонімів Вусика
  4. великолітній — ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має багато років. Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться (Шевч., II, 1953, 59). Словник української мови в 11 томах
  5. великолітній — Великолітній, -я, -є Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436. Словник української мови Грінченка