великолітній
ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який має багато років.
Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться (Шевч., II, 1953, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великолітній — великолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- великолітній — -я, -є. Якому багато років. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великолітній — ВЕЛИКОЛІ́ТНІЙ, я, є. Якому багато років; багаторічний. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Т. Шевченко); // Дорослий (про вік людини). Великолітній недоук. Словник української мови у 20 томах
- великолітній — див. старий Словник синонімів Вусика
- великолітній — Великолітній, -я, -є Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436. Словник української мови Грінченка