Орфографічний словник української мови

великорозумник

великорозу́мник

іменник чоловічого роду, істота

ірон.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. великорозумник — -а, ч., ірон. Людина, яка вважає себе розумнішою, ніж є насправді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. великорозумник — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч. 1. Людина, яка має видатні розумові здібності. Усі ви, молоді, маєте себе за великорозумників. Та хоч би як ти опирався – все одно в цьому світі змушений будеш працювати (із журн.). 2. ірон.  Словник української мови у 20 томах
  3. великорозумник — ВЕЛИКОРОЗУ́МНИК, а, ч., ірон. Людина, що вважає себе розумнішою, ніж є насправді. Хочеш, щоб і син був такий великорозумник, як батько? (Коцюб., І, 1955, 322).  Словник української мови в 11 томах