величальний — Орфографічний словник української мови

величальний — -а, -е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь. || у знач. ім. величальна, -ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої та нареченого. Великий тлумачний словник сучасної мови
величальний — ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вшанування, звеличення кого-небудь. Никифор .. побачив тільки кількох священиків у блискучих ризах. Помахуючи кадилами, вони співали величальну молитву (С. Словник української мови у 20 томах
величальний — ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь. Величальна пісня; // у знач. ім. велича́льна, ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої і нареченого. Вони обсипали молодих квітами й заспівали величальної (Минко, Ясні зорі, 1951, 251). Словник української мови в 11 томах