величальний

ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь.

Величальна пісня;

// у знач. ім. велича́льна, ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої і нареченого.

Вони обсипали молодих квітами й заспівали величальної (Минко, Ясні зорі, 1951, 251).

Значення в інших словниках

1. величальний — велича́льний прикметник фольк.  Орфографічний словник української мови
2. величальний — -а, -е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь. || у знач. ім. величальна, -ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої та нареченого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. величальний — ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вшанування, звеличення кого-небудь. Никифор .. побачив тільки кількох священиків у блискучих ризах. Помахуючи кадилами, вони співали величальну молитву (С.  Словник української мови у 20 томах