величавість

ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. велича́вий.

Яка приємна заспокійлива величавість могутнього лісу! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 131);

За оту саму величавість діти інакше і не називали Тургенєва, як "Юпітер Сергійович"… (Ільч., Серце жде, 1939, 180);

Після двох кухлів мускату старий Йонеску залишив свою величавість (Смолич, І, 1958, 48).

Значення в інших словниках

1. величавість — велича́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. величавість — -вості, ж. Властивість за знач. величавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. величавість — ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. велича́вий. Яка приємна заспокійлива величавість могутнього лісу! (А. Хижняк); За оту саму величавість діти інакше і не називали Тургенєва, як “Юпітер Сергійович”... (О.  Словник української мови у 20 томах
4. величавість — див. величність  Словник синонімів Вусика
5. величавість — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові..  Словник синонімів української мови