величавість
ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. велича́вий.
Яка приємна заспокійлива величавість могутнього лісу! (А. Хижняк);
За оту саму величавість діти інакше і не називали Тургенєва, як “Юпітер Сергійович”... (О. Ільченко);
Після двох кухлів мускату старий Йонеску залишив свою величавість (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)