1. Словник української мови в 11 томах

величавість

ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. велича́вий.

Яка приємна заспокійлива величавість могутнього лісу! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 131);

За оту саму величавість діти інакше і не називали Тургенєва, як "Юпітер Сергійович"… (Ільч., Серце жде, 1939, 180);

Після двох кухлів мускату старий Йонеску залишив свою величавість (Смолич, І, 1958, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величавість — велича́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. величавість — -вості, ж. Властивість за знач. величавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. величавість — ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. велича́вий. Яка приємна заспокійлива величавість могутнього лісу! (А. Хижняк); За оту саму величавість діти інакше і не називали Тургенєва, як “Юпітер Сергійович”... (О. Словник української мови у 20 томах
  4. величавість — див. величність Словник синонімів Вусика
  5. величавість — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови