Орфографічний словник української мови

верблюденя

верблюденя́

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. верблюденя — -яти, с. Маля верблюда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верблюденя — ВЕРБЛЮДЕНЯ́, ня́ти, с. Маля верблюда. Степом іде один верблюд, за ним другий, третій, четвертий, а збоку біжить маленьке верблюденя й скубе зелену травичку (Б. Антоненко-Давидович); Коли верблюдиця зітхає, верблюденя ричить (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. верблюденя — ВЕРБЛЮДЕНЯ́, я́ти, с. Маля верблюда.  Словник української мови в 11 томах