верблюденя

ВЕРБЛЮДЕНЯ́, ня́ти, с.

Маля верблюда.

Степом іде один верблюд, за ним другий, третій, четвертий, а збоку біжить маленьке верблюденя й скубе зелену травичку (Б. Антоненко-Давидович);

Коли верблюдиця зітхає, верблюденя ричить (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. верблюденя — верблюденя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. верблюденя — -яти, с. Маля верблюда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верблюденя — ВЕРБЛЮДЕНЯ́, я́ти, с. Маля верблюда.  Словник української мови в 11 томах