верблюд
ВЕРБЛЮ́Д, а, ч.
Великий жуйний ссавець родини верблюдових, одно- або двогорбий.
По колючім саксаулі Верблюди пастися пішли (П. Грабовський);
Видніються юрти, біля них в холодку одногорбі і двогорбі верблюди (О. Десняк);
Верблюди тягли великі гарби (А. Хижняк);
Верблюди тривалий час можуть обходитися без води, добре переносять спеку і холод, завдяки чому вони пристосовані для життя в пустелі (з наук.-попул. літ.);
Тривалість життя верблюдів у середньому становить 40 років. Репродуктивний вік – 30 років (з газ.);
* У порівн. Працював [Абдул], як гірський осел, як терплячий сумирний верблюд (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)