верблюденя
ВЕРБЛЮДЕНЯ́, ня́ти, с.
Маля верблюда.
Степом іде один верблюд, за ним другий, третій, четвертий, а збоку біжить маленьке верблюденя й скубе зелену травичку (Б. Антоненко-Давидович);
Коли верблюдиця зітхає, верблюденя ричить (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верблюденя — верблюденя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- верблюденя — -яти, с. Маля верблюда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верблюденя — ВЕРБЛЮДЕНЯ́, я́ти, с. Маля верблюда. Словник української мови в 11 томах