Орфографічний словник української мови

вербонька

ве́рбонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вербонька — -и, ж. Пестл. до верба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербонька — ВЕ́РБОНЬКА, и, ж. Пестл. до верба́. Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, – Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі, – Загадавшись, на могилі Купкою стоять (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
  3. вербонька — ВЕ́РБОНЬКА, и, ж. Пестл. до верба́. Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, — Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі — Загадавшись, на могилі Купкою стоять (Граб., І, 1959, 592).  Словник української мови в 11 томах