вербонька

ВЕ́РБОНЬКА, и, ж.

Пестл. до верба́.

Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, – Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі, – Загадавшись, на могилі Купкою стоять (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. вербонька — ве́рбонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вербонька — -и, ж. Пестл. до верба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вербонька — ВЕ́РБОНЬКА, и, ж. Пестл. до верба́. Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, — Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі — Загадавшись, на могилі Купкою стоять (Граб., І, 1959, 592).  Словник української мови в 11 томах