вербувальник

вербува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. вербувальник — -а, ч. Особа, що займається вербуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вербувальник — ВЕРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка займається вербуванням. По всьому району їздять вербувальники, запрошуючи на шахти, на заводи – гори золоті обіцяють (М.  Словник української мови у 20 томах
3. вербувальник — ВЕРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, що займається вербуванням. Шукаючи щастя в Америці, про яку так багато.. наговорено вербувальниками, Матвій Шувала віч-на-віч зіткнувся з жорстокою дійсністю капіталістичного світу (Рад. літ-во, 2, 1957, 30).  Словник української мови в 11 томах