вередливо —
Присл. до вередливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вередливо —
ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Тіна мовчки вередливо випинає нижню вогку губу й сідає збоку столу на стілець, зараз же витягнувши тонкі, гарні ноги в дорогих, модних панчохах і граючи ними (В.
Словник української мови у 20 томах
вередливо —
ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Вона весь час вередливо кривиться і постійно незадоволена з чогось (Коп., Десятикласники, 1938, 282); Йому був добре знайомий і цей чагарник.. з вередливо покрученими корчами (Коцюб., І, 1955, 338).
Словник української мови в 11 томах
вередливо —
Вередливо нар. Капризно, прихотливо.
Словник української мови Грінченка