Орфографічний словник української мови

вередливо

вередли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вередливо — Присл. до вередливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вередливо — ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Тіна мовчки вередливо випинає нижню вогку губу й сідає збоку столу на стілець, зараз же витягнувши тонкі, гарні ноги в дорогих, модних панчохах і граючи ними (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. вередливо — ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Вона весь час вередливо кривиться і постійно незадоволена з чогось (Коп., Десятикласники, 1938, 282); Йому був добре знайомий і цей чагарник.. з вередливо покрученими корчами (Коцюб., І, 1955, 338).  Словник української мови в 11 томах
  4. вередливо — Вередливо нар. Капризно, прихотливо.  Словник української мови Грінченка