Орфографічний словник української мови

вередувати

вередува́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вередувати — (виявляти з усього незадоволення) перебирати, (штучно) вигадувати, (з примхами) капризувати, каверзувати.  Словник синонімів Полюги
  2. вередувати — Коверзувати, перебендювати, витребенькувати, комизитися, шукати кістку в молоці, зал. капризувати, жм. ґедзатися; (чим) гребувати, перебирати; (вигадувати) химерити, химерувати; (над ким) Р. знущатися <�збиткуватися, варити воду> з кого.  Словник синонімів Караванського
  3. вередувати — -ую, -уєш, недок., без додатка. Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути вередливим, поводити себе вередливо. Сходить сонечко – вона [панночка] вередує, і зайде – вередує.  Словник української мови у 20 томах
  5. вередувати — Баламутити, біситися, викобенюватися, випендрикуватися, випендрюватися, витребенькувати, ґедзатися, ґедзкатися, дуріти, закомандувати ("А він закомандував борщу"), заприндитися, захимерити, єрепенитися, казитися, каламутити, капризувати, коверзати...  Словник синонімів Вусика
  6. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. вередувати — Вередува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вередувати — ВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи. Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує.  Словник української мови в 11 томах
  9. вередувати — Вередувати, -дую, -єш гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?...  Словник української мови Грінченка