веретінник

вереті́нник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. веретінник — -а, ч. Прилад для змотування ниток із веретена на мотовило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. веретінник — Вереті́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. веретінник — ВЕРЕТІ́ННИК, а, чол. Прилад для змотування ниток з веретена на мотовило.  Словник української мови в 11 томах
4. веретінник — Веретінник, -ка м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ...  Словник української мови Грінченка