веретінник

ВЕРЕТІ́ННИК, а, чол. Прилад для змотування ниток з веретена на мотовило.

Значення в інших словниках

1. веретінник — вереті́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. веретінник — -а, ч. Прилад для змотування ниток із веретена на мотовило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веретінник — Вереті́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. веретінник — Веретінник, -ка м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ...  Словник української мови Грінченка