Орфографічний словник української мови

верист

вери́ст

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. верист — ВЕРИ́СТ, а, ч. Послідовник, прихильник веризму. Музика опер веристів наспівно-мелодійна, підкреслено емоційна (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах